Лакотань ЛКМ-105 т.0,15 мм

Електроізоляційні лакоткани виготовляють способом просочення тканини відповідними лаками для надання матеріалу певних діелектричних властивостей.

Електричні властивості лакотканів загалом визначаються виглядом і якістю лакових плівок, а механічні — переважно властивостями тканинної основи. Нагрівостійкість і вологостійкість залежать від типу тканини та лакових плівок. Для виготовлення лакотканів використовують бавовняні, натуральні шовкові, капронові, скляні тканини та просочувальні суміші на олійних, бітумно-олійних, поліефірних, поліефіроепоксидних, кремнійорганічних, гумових, фторопластових та інших основах.

Така різноманітність використовуваних матеріалів пояснюється широтою використання лакотканів. Вони застосовуються в електромашинно- та апаратобудуванні у формі всіляких гнучких елементів — міжшарова, пазова ізоляція, обмотка секцій, стрижнів, дротів тощо., що працюють у різних середовищах: на повітрі зі змінною вологістю, включно з тростиною, у оліях різного складу та температури, у хімічно агресивних середовищах.

У маркуванні лакоткань прийняті такі умовні позначення:

буква на першому місці — Л — лакотканина;

буква на другому місці — матеріал тканинної основи: К – капронова тканина; Ш — натуральна шовкова тканина; C — склотканина;

буква на третьому місці — сполучна: М — олійна; До — кремнійорганічний; Р — гумове; П – поліефірне та ін.

буква на четвертому місці — інші властивості: М — маслостійкість; Л – липкість; С — підвищені діелектричні; К — для композиційних матеріалів;

цифра після буквного маркування — нагрівостійкість у градусах Цельсія.

Лакоткані постачаються намотаними на картонну гільзу в рулонах різного метражу та упакованими в парафінований і обгортковий папір.